Хвороби озимого ріпаку і заходи їх профілактики в 2024

Сучасний захист листкового апарату озимого ріпаку в 2024 повинен передбачати організаційно-господарські заходи, агротехнічні, біологічні, імунологічні та хімічні методи. Через відсутність спеціалізованих сівозмін ріпак потрібно повертати на попереднє місце не раніше ніж як за 4-6 років, щоб була можливість оздоровити ґрунт та істотно зменшити запаси первинної інфекції збудників таких хвороб як несправжня борошниста роса, альтернаріоз, фомоз, білої та сірої гнилей тощо.

Серед хвороб озимого ріпаку найнебезпечнішими є:

• Чорна ніжка - хвороба проявляється на сходах озимого ріпаку у вигляді потемніння гіпокотиля, тобто утворення ниткоподібного перехвату кореневої шийки молодих рослин. Проростки сходів чорніють, сім’ядолі та листки набувають жовтого забарвлення, рослини відстають у рості, в’януть та загнивають. На дорослих рослинах у фазі розетки на кореневій шийці з’являються бурі плями, виразки, які зливаються між собою.  Рослини після ураження хворобою погано зимують та після відновлення вегетації навесні спричиняють розвиток кореневих гнилей.
• Бактеріоз коренів-проявляється на полях, де було проведено неякісний передпосівний обробіток ґрунту, в результаті чого відбулось оголення кореневої шийки, на площах з ранніми та пізніми посівами, за відсутності сталого снігового покрову взимку рослини відстають у рості, недорозвинуті, погано перезимовують.
• Несправжня борошниста роса (пероноспороз) - хвороба уражує молоді рослини, частіше сходи, проявляється системно, розвиток хвороби починається за несприятливих погодніх умов. На сім’ядолях, гіпокотилі і верхівках рослин з’являються хлоротичні плями, вкриті білуватим спороутворюючим нальотом гриба. Уражені рослини загнивають і гинуть. Якщо ураження пізнє, то для нього характерні симптоми у вигляді локальних жовтуватих плям неправильної форми. Інфекція поширюються с дощовими краплями. Спори зберігаються у ґрунті та насінні до 6 років.
• Альтернаріоз (чорна плямистість) - хвороба проявляється на розеткових листках скрізь, особливо на ранніх посівах озимого ріпаку у вигляді чорних плям, які спричинюють загибель рослин, рослини швидко відмирають. Хвороба починає поширюватись при закінченні цвітіння, приводячи до почорніння стручків. Хвороба небезпечна тим що спричинює епіфітотій (тобто масове ураження рослин). Хвороба сильно розвивається при високій вологості повітря і за теплої погоди. За сильного ураження потрібно використовувати фунгіциди.
• Фомоз (рак стебла, некроз кореневої шийки) - розвиток хвороби відбувається за наявності збудника хвороби на рослинних рештках і в насінні, в разі заподіяння рослинам механічних пошкоджень, під час весняного боронування посівів, за частих опадів та високої вологості повітря у фазі цвітіння.
• Біла (склеротініоз) і сіра (ботрідіоз) гнилі - хвороба уражує стебла, окремі гілки та стручки. Розвиток хвороби відбувається внаслідок високої вологості повітря і температури у фазу цвітіння-зеленого стручка. Профілактичні засоби боротьби з цією хворобою це сівозміна та біологічно активний ґрунт (використання біологічних препаратів).
• Борошниста роса - хвороба розвивається на всіх зелених рослинах, починаючи з черешків та покриваючи всю листкову поверхню. Спочатку з’являються поодинокі плями, вкриті борошнистим нальотом патогену, поступово плями розростаються та вкривають всю листкову поверхню, що призводить до гибелі молодої рослини. Інфекція зберігається в зимуючих культурах чи рослинних рештках, поширюється спорами під час вегетації. Проти хвороби застосовують фунгіциди системної дії.
• Циліндроспоріоз (світла плямистість) - хвороба поширена в районах з достатньою кількістю опадів, з обох сторін листкової пластини утворюються дрібні плями білуватого забарвлення, які пізніше розростаються вздовж центральної жилки. Пізніше плями зливаються і по їх краях формується білуватий рихлий наліт гриба, на стеблах утворюються продовгуваті бурі плями з темною облямівкою. Хвороба розвивається в загущених посівах за прохолодної погоди. Рекомендується обробка фунгіцидами восени перед зимівлею.
• Вертицильозне в’янення - зараження цією хворобою відбувається осінню, але проявляється тільки весною, перед цвітінням. Перші симптоми помітні перед утворенням стручків. На одній зі сторін стебла з’являються світло-коричневі полоси. До моменту збирання врожаю стеблі становляться чорно-сірими з голубим відтінком. Рослини ослаблені, відбувається руйнування кореневої системи рослини. Особлива небезпека цієї хвороби полягає в тому що її не можливо прибрати хімічними препаратами. Одним з профілактичних способів є дотримання сівозміни.
• З вірусних хвороб озимого ріпака слід відмітити вірус жовтухи турнепса, при зараженні посівів він може визвати збитки на 13-25%, а при сильному зараженні 50% врожаю. Симптоми хвороби проявляються тільки весною у вигляді пожовтіння листків в нижній частині рослини, рослини відстають у рості. Вірус переноситься таким шкідником як тля, а також має широкий спектр рослин-господарів, серед яких багаторічні бур’яни. Тому при сильному ураженні необхідна боротьба з шкідниками та бур’янами, а також потрібно проводити протруювання насіння інсектицидними протруйниками.

Рекомендована технологія листового підживлення ріпаку від компанії «Агроесперт-Трейд»: