- ПН-СБ
- 8:30 - 19:30
Аналіз ґрунту перед посівною, для чого робити?
Категорія:
Аналіз грунту перед посівним є критичним етапом у підготовці поля до вирощування сільськогосподарських культур. Цей процес дозволяє аграріям отримати точні дані про склад та властивості ґрунту, що допомагає приймати обґрунтовані рішення щодо внесення добрив, коригування агротехнічних заходів та вибору культур для посіву.
Основні цілі аналізу ґрунту:
1. Визначення поживних речовин
Аналіз дозволяє визначити вміст основних елементів живлення (азот, фосфор, калій), а також вторинних та мікроелементів (кальцій, магній, залізо, цинк та ін.). Це допомагає зрозуміти, які поживні речовини необхідно додати для оптимального росту рослин.
2. Оцінка кислотності (рН)
Визначення рН ґрунту допомагає зрозуміти, наскільки ґрунт підходить для вирощування певних культур. Наприклад, більшість сільськогосподарських культур найкраще ростуть при рН від 6 до 7. Якщо рН ґрунту не відповідає цим значенням, його можна скоригувати внесенням вапна для підвищення рН або проведення гіпсування для зменшення солоності.
3. Визначення фізичних властивостей ґрунту
Аналіз структури ґрунту (частки піску, глини, мулистих частинок) допомагає оцінити його здатність утримувати вологу та поживні речовини, а також проникність для коріння рослин.
4. Виявлення шкідливих елементів
Аналіз може виявити наявність шкідливих речовин, таких як важкі метали або високі концентрації солей, які можуть негативно вплинути на зростання рослин.
Аналіз дозволяє визначити вміст основних елементів живлення (азот, фосфор, калій), а також вторинних та мікроелементів (кальцій, магній, залізо, цинк та ін.). Це допомагає зрозуміти, які поживні речовини необхідно додати для оптимального росту рослин.
2. Оцінка кислотності (рН)
Визначення рН ґрунту допомагає зрозуміти, наскільки ґрунт підходить для вирощування певних культур. Наприклад, більшість сільськогосподарських культур найкраще ростуть при рН від 6 до 7. Якщо рН ґрунту не відповідає цим значенням, його можна скоригувати внесенням вапна для підвищення рН або проведення гіпсування для зменшення солоності.
3. Визначення фізичних властивостей ґрунту
Аналіз структури ґрунту (частки піску, глини, мулистих частинок) допомагає оцінити його здатність утримувати вологу та поживні речовини, а також проникність для коріння рослин.
4. Виявлення шкідливих елементів
Аналіз може виявити наявність шкідливих речовин, таких як важкі метали або високі концентрації солей, які можуть негативно вплинути на зростання рослин.
Переваги аналізу грунту:
1. Оптимізація внесення добрив
Завдяки аналізу ґрунту аграрії можуть точно розрахувати необхідну кількість добрив, що дозволяє знизити витрати на їх придбання та зменшити ризик перенасичення хімічними речовинами.
2. Поліпшення якості врожаю
Забезпечення рослин поживними речовинами сприяє підвищенню врожайності та якості продукції. Приміром, правильний баланс азоту, фосфору та калію дозволяє рослинам розвиватися здоровими та продуктивними.
3. Захист довкілля
Зниження кількості невиправданого внесення добрив зменшує ризик забруднення ґрунтових вод та збереження екосистеми.
4. Раціональне використання ресурсів
Аналіз ґрунту допомагає уникнути перевитрати на добрива та інші агрохімікати, забезпечуючи ефективніше використання фінансових та матеріальних ресурсів.
Завдяки аналізу ґрунту аграрії можуть точно розрахувати необхідну кількість добрив, що дозволяє знизити витрати на їх придбання та зменшити ризик перенасичення хімічними речовинами.
2. Поліпшення якості врожаю
Забезпечення рослин поживними речовинами сприяє підвищенню врожайності та якості продукції. Приміром, правильний баланс азоту, фосфору та калію дозволяє рослинам розвиватися здоровими та продуктивними.
3. Захист довкілля
Зниження кількості невиправданого внесення добрив зменшує ризик забруднення ґрунтових вод та збереження екосистеми.
4. Раціональне використання ресурсів
Аналіз ґрунту допомагає уникнути перевитрати на добрива та інші агрохімікати, забезпечуючи ефективніше використання фінансових та матеріальних ресурсів.
Як проводиться аналіз ґрунту:
1. Збір зразків
Зразки ґрунту збирають із різних ділянок поля на глибині 0-30 см. Важливо забезпечити репрезентативність зразків для отримання точних результатів.
2. Лабораторний аналіз
Зразки відправляють до лабораторії, де виробляють хімічний та фізичний аналіз. Лабораторія визначає вміст поживних речовин, рН, структуру ґрунту та наявність шкідливих речовин.
3. Інтерпретація результатів
Результати аналізу ґрунту надають у вигляді звіту з рекомендаціями щодо внесення добрив, коригування рН та інших агротехнічних заходів.
Зразки ґрунту збирають із різних ділянок поля на глибині 0-30 см. Важливо забезпечити репрезентативність зразків для отримання точних результатів.
2. Лабораторний аналіз
Зразки відправляють до лабораторії, де виробляють хімічний та фізичний аналіз. Лабораторія визначає вміст поживних речовин, рН, структуру ґрунту та наявність шкідливих речовин.
3. Інтерпретація результатів
Результати аналізу ґрунту надають у вигляді звіту з рекомендаціями щодо внесення добрив, коригування рН та інших агротехнічних заходів.
Приклади аналізу ґрунту та рекомендації щодо покращення:
Приклад 1: Низький вміст азоту та кислий рН
Результати аналізу:
- Азот (N): 20 мг/кг (низький рівень)
- Фосфор (P): 45 мг/кг (середній рівень)
- Калій (K): 60 мг/кг (середній рівень)
- рН: 5.5 (кислий грунт)
Рекомендації щодо покращення:
- Внесення азотних добрив: Для підвищення вмісту азоту рекомендується внести аміачну селітру (NH₄NO₃) або карбамід (CO(NH₂) ₂) у нормі 100-120 кг/га.
- Корекція рН: Для підвищення рН ґрунту необхідно внести вапно (CaCO₃) в нормі 2-3 т/га. Це допоможе нейтралізувати кислотність та покращити доступність поживних речовин для рослин.
- Вирощування культур та сортів стійких до кислості: горох (сорта Грегор, Мадонна, НС Мороз), гречка (сорти Арно, Дікуль), жито, тритикале (сорта Гарне, Синтетик-38).
- Корекція живлення з вегетації (листова підгодівля). Препарати: БІО АЗОТ 300, ЛФ Зернові амінохелат, ЛФ Бобові амінохелат, ЛФ Соняшник амінохелат, ЛФ Кукурудза амінохелат.
Приклад 2: Низький вміст калію та високий рН
Результати аналізу:
- Азот (N): 40 мг/кг (середній рівень)
- Фосфор (P): 50 мг/кг (середній рівень)
- Калій (K): 20 мг/кг (низький рівень)
- рН: 7.8 (лужний ґрунт)
Рекомендації щодо покращення:
- Внесення калійних добрив: Для підвищення вмісту калію рекомендується використовувати калійну сіль (KCl) в нормі 80-100 кг/ га.
- Корекція рН: Для зниження рН можна внести сірку (S) в нормі 100-150 кг/га, провести гіпсування або використовувати кислі добрива, такі як суперфосфат (Ca(H₂PO₄)₂), які сприятимуть зниженню лужності ґрунту.
- Вирощування культур та сортів стійких до засоленості: горох посівний (сорта Грегор, Мадонна, НС Мороз), гречка (сорти Арно, Дікуль), жито, тритикале (сорта Гарне, Синтетик-38).
- Корекція живлення з вегетації (листова підгодівля). Препарати: БІО КАЛІЙ 360, БІО NPK 600, ЛФ Зернові амінохелат, ЛФ Бобові амінохелат, ЛФ Соняшник амінохелат, ЛФ Кукурудза амінохелат.
Висновок:
Аналіз грунту перед посівним є необхідним заходом забезпечення оптимальних умов для вирощування сільськогосподарських культур. Він дозволяє аграріям точно визначити потреби ґрунту в поживних речовинах, коригувати його властивості і таким чином підвищити врожайність та якість продукції.Для більш детальної консультації, підбору та замовлення препаратів телефонуйте нашим менеджерам-агрономам.
Дата публікації:
2024-06-16
Востаннє змінено:
2024-08-26
